ЯК БОРОТИСЯ ІЗ КОМП’ЮТЕРНОЮ ЗАЛЕЖНІСТЮ

Сучасна молодь багато часу проводить за моніторами та гаджетами, часто віддаючи перевагу віртуальному світу над реальним. Нерідко батьків турбує проблема залежності дитини від комп'ютера або від комп'ютерних ігор. Проте комп`ютер - це невід'ємна складова сучасної дійсності, зовсім відгороджувати від якої підлітків не можна.

У США інтернет-залежність визнано офіційним діагнозом. Психологи та психіатри займаються лікуванням залежних. В Україні вирішення даної проблеми лише розробляється.

Дійсно, комп'ютерна адикція* значно впливає на особистість. Віртуальний світ дозволяє самостійно приймати рішення, які не можна прийняти в реальному житті, та при цьому не відчувати страху перед відповідальністю. Школярі часто поринають у цей світ, де легко задовольнити потреби та відчути себе героєм.

Негативні наслідки довготривалого перебування за монітором

Згідно з гігієнічними вимогами 7-10-річні діти мають сидіти за комп'ютером не більше 45 хвилин на день, 11-13-річні - двічі на день по 45 хвилин, старші - три рази на день. Внаслідок відсутності необхідної для підтримання форми фізичної активності розвивається гіподинамія, захворювання очей (особливо - короткозорість), порушується постава хребта, грудної клітки, зменшується амплітуда дихання. Також залежна людина не отримує достатньо кисню, оскільки проводить дуже багато часу в приміщенні.

Дисплей, що працює - джерело випромінювань.

Найрозповсюдженіший «репертуар» більшості комп`ютерних салонів - це різноманітні «війнушки». Агресивне середовище таких ігор підсилює тривожність і очікування небезпеки в дитини. Реальний навколишній світ може почати сприйматися як ворожий. Ворожими дитині можуть здаватися навіть близькі люди та батьки.

Розвивається узалежненість від комп'ютера. На задній план відходить саморозвиток, особистість деформується, зникає адекватне відчуття реальності. Наприклад, ігроман відчуває «ломку», коли його відривають від улюбленої гри.

Виявити завзятого комп`ютерника

Узалежнений від комп'ютера занурений у себе, погано адаптується до реального життя, не помічає, що коїться навколо.

Справи поза монітором тепер не цікавлять людину, вона віддаляється від родичів і близьких. Може з'явитися безсоння, порушується увага, знижується працездатність, частішають нав'язливі думки, може зрости потяг до стимуляторів: кави, сигарет, спиртних напоїв, навіть наркотиків.

З'являються головний біль, перепади тиску, ломота в кістках.

Користувач втрачає над собою контроль і не може зупинитися через розлад емоційно-вольової сфери. Перебування за монітором стає єдиним джерелом заспокоєння. Подібно до алкозалежних, така людина вважає, що може зупинитися в будь-який момент, заперечує факт залежності.

Що робити?

Проблема, пов`язана з комп`ютерною залежністю, має вирішуватися спільними зусиллями батьків, психологів, медиків, педагогів, розробників ігор.

Причиною формування комп'ютерного узалежнення є бездоглядність і педагогічна занедбаність дітей, яка формується в умовах відсутності або недостатності виховних впливів, систематичного і цілеспрямованого педагогічного процесу, за умови наявності захоплення комп'ютером. Тому потрібно змінити життєву програму дитини таким чином, щоб її потреби задовільнялися в соціально сприйнятний спосіб. Для цього необхідно орієнтувати дитину на справжні життєві цінності, відкрити для неї реальний світ і навчити жити в ньому.

Протидія узалежненням не можлива без налагодження процесу виховання, формування особистості, утвердження справжніх людських цінностей, визначення життєво важливих цілей і можливостей їхнього досягнення, розвитку цілеспрямованості, самостійності та працездатності, налагодження процесу соціалізації особи взагалі. Необхідно сформувати значущі цілі та цінності, розвинути різнобічні інтереси, сформувати позитивні установки, почуття відповідальності, надати необхідну допомогу тощо. Потрібно запропонувати і протиставити даному захопленню щось значно цікавіше і цінніше.

Комп'ютер у світі дитини має посідати не центральне, а відведене йому належне місце - лише як засіб для вирішення певних конкретних життєвих завдань. Комп'ютер має стати помічником, а не самоціллю.

Є давній вираз: «Раб, зрозумівши, що він раб, вже наполовину вільний». Тому на шляху до позбавлення від залежності її спочатку слід визнати. Позбавлення від залежності буде успішним лише за допомогою близького оточення. Якщо залежна людина вам дорога, проявіть непохитність. Узалежнений повинен усвідомити, кого і що він втрачає у житті. Також важливо вірити у власні сили. В основному, потрібна допомога кваліфікованих фахівців та індивідуальний підхід.

Як діяти:

  • спробуйте з'ясувати, що у віртуальному житті подобається людині, чим її не влаштовують реальні події;
  • варто уникнути різкої і негативної критики захоплень залежного, висловлювати свою думку максимально м'яко;
  • проконсультуйтеся із психологом, запропонуйте залежному зустріч із фахівцем;
  • спробуйте зрозуміти суть і процес улюблених ігор людини, це допоможе піти на зближення і встановити контакт;
  • обмежте доступ залежного до фільмів, книг та ігор, заснованим на насильстві і жорстокості, що допоможе уникнути посилення нападів агресії.

Попередити виникнення залежності

Як будь-якій хворобі легше запобігти, аніж вилікувати, так і у випадку залежності від комп'ютера батькам варто вжити заходів для того, аби дитина не стала залежною. Не бійтеся навантажувати свою дитину. Вона повинна мати обов'язки, розпорядок дня, захоплення. Потрібно йти шляхом профілактики: залучити дитину до громадської діяльності, здорового способу життя.

Встановіть спільно з дитиною регламентований час для роботи за комп'ютером або спеціальну програму-таймер, яка регулює перебування за монітором. Перевіряйте, чим займається дитина: встановіть комп'ютер у загальній кімнаті, зареєструйтеся у соцмережах та додайте дитину у друзі або попросіть знайомих про це. Обговорюйте, чим підліток займається, чим цікавиться в мережі.

Подолати комп'ютерне узалежнення може допомогти навіть той самий комп'ютер, але робота на ньому в такому разі повинна перестати бути бездумною розвагою і простим витрачанням часу, а перетворитися на цілеспрямовану продуктивну діяльність, причому таку, що матиме для підлітка особистісний сенс (комп'ютер повинен допомагати в реальному повсякденному житті). Дитина - обов'язково під керівництвом дорослих - може оволодіти графічними і текстовими редакторами, мовами програмування, основами WEB-дизайну та ін., що знадобиться їй у реальному житті. Важливо навчити підлітка отримувати від своєї роботи не відкладену в часі та уявну, а реальну сьогоденну вигоду: брати участь у конкурсах програмістів, олімпіадах, інших змаганнях, займатися спортивним програмуванням, вивчати іноземні мови, вчитися вирішувати реальні життєві завдання. Адже подібних корисних та потрібних, як самому підлітку, так і іншим, справ, які допоможе вирішити комп'ютер, може бути безліч; а чим більше вигоди навчиться підліток отримувати від своїх занять, тим легше буде йому в житті, як зараз, так і у майбутньому.

Якщо ж близька вам людина пройшла лікування від комп'ютерної, ігрової залежності, не нагадуйте і не дорікайте їй минулим. Не намагайтеся випробувати стійкість її психіки. Нехай це навіть колишній гравець. Колишніх гравців, як і колишніх алкоголіків, не буває. Не акцентуйте уваги на ігровому клубі, проходячи повз. Зайвим нагадуванням ви можете спровокувати зрив близької людини.